Портрет професіонала

28.05.2008 На службі у держави

Чи замислювалися ви, хто населяє адміністративні будівлі міста? Там працюють державні службовці - люди, котрі обіймають певну посаду в органах державної влади. Саме вони організовують діяльність різноманітних державних організацій. З державно-правової точки зору державний службовець - це "слуга" рідної держави. Але в щоденній роботі виявляється, що він - її обличчя, сполучна ланка між державою та народом.

Це неабияка відповідальність, тому й вимоги до українського державного службовця дуже високі. Серед них можна назвати виконання законів України, сумлінність, чесність, неупередженість, конфіденційність і прозорість у роботі з громадянами, політичну незаангажованість, повагу до прав і свобод громадян. Звісно, необхідно мати повну вищу освіту і досконало володіти державною мовою.

Список чималенький, не кожному таке по плечу… То чому люди йдуть працювати у державні структури? Насправді, їхні мотиви різні.

Перш за все, це покликання - державна служба точно підійде людям, небайдужим до проблем сучасного суспільства, тим, хто прагне реалізувати своє незаперечне конституційне право "брати участь в управлінні державними справами" (стаття 38). Ініціативних та творчих приваблює можливість кар'єрного зростання - вони мають право за власною ініціативою подавати документи на конкурс на більш високу посаду. Також багатьох вабить престиж цієї роботи та шляхетність обраної справи. Важливою перевагою є і особливі пільги - щорічна відпустка, медичне обслуговування для самого держслужбовця та всієї його родини, соціальне страхування та достойне пенсійне забезпечення.

Це - теорія, а чи так це на практиці? Ми зустрілися з двома держслужбовцями, котрі розповіли нам про власний досвід такої роботи.

Володимир Миколайович Івченко, провідний спеціаліст відділу оздоровлення, праці та соціальної роботи головного Управління у справах сім'ї та молоді, виконавчого органу Київської міської державної адміністрації.

- У чому полягає Ваша робота?

- Завдання дуже різноманітні. Від опрацювання документів та написання листів, до роботи з людьми, організації масових заходів до Дня молоді, до Дня Києва… Це дуже творча робота. Навіть із документами - можна листа написати сухо, можна це зробити якось незвичайно. Те ж саме і з заходами - там взагалі творчість майже без обмежень…

- Ця робота - Ваш свідомий вибір?

- Так… Ще в університеті мені подобалася громадська робота. Наразі я вже понад вісім років працюю на різних посадах у державних органах…

- Які у Вас досягнення на державній службі?

- Досягнень дуже багато… Моя гордість - проведення 12 всеукраїнських і муніципальних виставок "Освіта та робота". Так, 21 травня в Київському палаці дітей та юнацтва відбудеться чергова виставка.

- Хто Ви за фахом?

- Закінчив механіко-математичний факультет - ще в школі мені подобалася математика. Але коли я вступив до університету - це були часи перебудови - математика мало кому стала потрібна… Та на той час я вже знайшов себе у громадській роботі.

- Чи можна в Україні отримати освіту фахового держслужбовця?

- Так, зараз є університети, де на деяких факультетах відкривають такі спеціальності. Є Національна академія державного управління при Президентові України, де готують молодих спеціалістів, а також надають можливість підвищити кваліфікацію.

- Якими професійними якостями має володіти людина, що вирішила стати держслужбовцем?

- Залежно від напрямку роботи, який вона обрала. Якщо, наприклад, говорити про напрямок моєї роботи - робота з молоддю - тут необхідно бути комунікабельним, бути лідером, щоб інші хотіли брати з тебе приклад, щоб хотіли долучатися до твоєї роботи, допомагати.

- Що б Ви порадили людям, які тільки збираються обрати фах держслужбовця?

- По-перше, потрібно зважити всі "за" і "проти". Якщо починати з найнижчого щабля, ця робота не є високооплачуваною. Але якщо вже прийшов тут працювати - то треба працювати. Потрібна мотивація… У кожного вона своя: комусь подобається престиж, комусь - пільги, хтось радіє результатам своєї роботи.

- Чи легко молодій людині без досвіду роботи отримати таку роботу?

- Легко. Київським молодіжним центром праці, нашим підрозділом, проводиться програма "Державна служба для молоді" (телефон 501-25-55). Вони відбирають найкращих студентів 4-5 курсів, які проходять співбесіду особисто з першим заступником Київського міського голови Бассом Денисом Яковичем. Найкращі, "сметанка", відбираються для роботи. Також можна пошукати вакансії у Київській міській державній адміністрації чи в районних державних адміністраціях - і взяти участь у конкурсі.

Сергій Миколайович Дятленко, головний спеціаліст департаменту загальної, середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти та науки України.

- У чому полягає Ваша робота?

- Я займаюся координуванням, організацією формування змісту освіти з дисциплін "Трудове навчання", "Креслення", "Фізкультура" та "Захист Вітчизни".

- Як Ви потрапили на цю посаду?

- Раніше я працював учителем трудового навчання та креслення у школі. Мені запропонували подати документи на конкурс на заміщення цієї посади - як ви знаєте, держслужбовців обирають на конкурсній основі.

- Що спонукало до такого вибору?

- Мої мотиви були суттєві особисто для мене, особливо зважаючи на те, що в перший час я втратив у зарплаті вполовину… Моя головна ідея була - підтримати свій предмет "Трудове навчання", дати йому новий поштовх, щоб його не "затирали". Також мене приваблювала можливість спілкування з новими цікавими і розумними людьми, чудовими спеціалістами своєї справи. І, звісно, хотілося навчитися чомусь новому.

- Якими досягненнями на цій посаді Ви могли б пишатися?

- Це розробка концепції та стратегії розвитку профільної школи трудового навчання. Зараз готуємо новий підручник… Також відстоюємо інтереси предмету "Захист Вітчизни" - була ідея, що цей предмет непотрібний, але таки вдалося його зберегти. Адже це єдиний предмет, який займається саме військово-патріотичним вихованням. Щоправда, зараз ми вже дещо його демілітаризували.

- У чому особливості Вашої роботи?

- Часті відрядження - на рік маємо більше 10 відряджень по Україні. Звісно, родина не дуже рада, особливо тривалим відрядженням. Це недолік. З іншого боку, маю можливість побачити країну і познайомитися з чудовими спеціалістами. Друга особливість - це точність у всьому, навіть у графіку роботи, де треба прийти на 9, а піти не раніше 6 вечора. Ну і третє - організованість.

- Які професійні якості повинен мати держслужбовець?

- Це залежить від напрямку його роботи. Тут, у міністерстві освіти, більшість - педагоги. Тобто, по-перше, людина повинна бути гарним спеціалістом. По-друге, повинна бути відповідальною. По-третє - організованою. По-четверте - необхідна якась ідея, мета. І, по-п'яте, готовність до самопожертви.

- Чи легко стати держслужбовцем молодій людині?

- У нашій структурі це не так легко - всі посади заміщуються на конкурсній основі, а однією з вимог є досвід роботи за фахом. В інших - легше, адже існують спеціальні програми по залученню молоді до державної служби.

- Яку б Ви могли дати пораду майбутнім держслужбовцям?

- Уважно і ретельно вибирати напрямок роботи, орієнтуватися на власну ідею, мету, мрію. І так само ретельно працювати. Якщо побачите, що це не ваше, що задоволення ви не отримуєте - краще піти. І навпаки - якщо вже ця робота вам подобається, продовжуйте працювати попри можливі складнощі.

Ірина Славінська,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"

Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті